Передача гепатиту зі статевим шляхом

Як показує статистика, гепатит С, включаючи передачу статевим шляхом, частіше заражаються молоді люди, але вікові рамки цієї інфекції поступово зростають. На сьогоднішній день хронічною формою захворювання уражено понад 170 мільйонів людей на планеті, і щороку відбувається зараження ще 3-4 мільйонів людей. При цьому хвороба досить нерівномірно поширена у різних країнах світу. м

Інфікування може статися в різних місцях:

• У салонах, що надають послуги татуювання та пірсингу.
• При спільному вживанні наркотиків із застосуванням загальних шприців.
• У місцях позбавлення волі.
• У медичних установах під час роботи персоналу з інфікованою донорською кров'ю.

Ще порівняно недавно гепатит С вважався посттрансфузійним захворюванням. На сьогоднішній день хвороба досить рідко передається при переливанні крові, оскільки донорська кров зазнає ретельної перевірки. Тим не менш, у країнах, що розвиваються, все ще існує ризик заразитися в процесі медичних маніпуляцій з грубим порушенням санітарних норм. З іншого боку, у часто не вдається з'ясувати точне джерело зараження.

Гепатит З у більшості випадків передається не статевим, а гематогенним чи парентеральним шляхом, тобто через кров. Найчастіше зараження відбувається у наркоманів, які користуються загальним шприцем реалізації ін'єкцій. Крім того, зараження може статися при виконанні татуювань або пірсингу інструментом, покритим зараженою кров'ю, а також у разі спільного користування особистими предметами, такими як бритва, манікюрні інструменти та навіть зубна щітка, на яку потрапила кров хворої людини. Як уже було сказано, у розвинених країнах ймовірність зараження у процесі введення препаратів крові при травмах та операціях, а також у стоматологічних та інших медичних закладах дуже мала.

Статевий шлях зараження

Як свідчать сучасні дослідження вірусного гепатиту З, хвороба може передаватися часом статевим шляхом, але це відбувається значно рідше, ніж у разі гепатиту У чи ВІЛ. Тому людині, у якої виявлено гепатит С, не слід підозрювати лише зараження статевим способом від сексуального партнера: слід оцінити й інші можливості:

• Використання іншою людиною предметів особистої гігієни – бритви, зубної щітки тощо.
• Нанесення у недавньому минулому татуювань або пірсингу.
• Останні медичні операції, переливання крові.
• При наркоманії – спільне використання шприца тощо.

Наукові дослідження щодо того, як часто статевим шляхом передається гепатит З, пов'язані з низкою труднощів:

• Складність із визначенням точного способу зараження.
• Необхідність довести, що у статевих партнерів спостерігається зараження одним і тим самим різновидом вірусу.

Вивчення передачі вірусу статевим шляхом проводилося серед різних груп заражених людей, внаслідок чого було виділено групи високого та найменшого ризику. Група високого ризику включає людей, які часто змінюють статевих партнерів, таких як гомосексуалісти і повії. Ці люди також схильні до підвищеного ризику зараження інфекцією ВІЛ та іншими захворюваннями, які передаються саме статевим шляхом.

Група найменшого ризику по передачі вірусу гепатиту З статевим шляхом включає людей, які протягом багатьох років мають постійних сексуальних партнерів і стабільні статеві відносини. Для описаних груп суттєво відрізняється і частота виявлення маркерів вірусу гепатиту С. Середнє виявлення антитіл до вірусу гепатиту С становить у різних груп населення:

• Повія – 6%.
• Гомосексуалісти – 4%.
• Пацієнти шкірно-венерологічних диспансерів, включаючи ВІЛ-інфікованих – 4%.

Слід також зазначити, що ВІЛ та гепатит В передаються та виявляються серед цих людей значно частіше, ніж гепатит С. Ступінь поширеності антитіл до гепатиту С для гетеросексуальних пар, які ведуть постійне статеве життя, різняться в різних географічних зонах:

• Північна Європа – 0-0,5%.
• Північна Америка – 2-4,8%.
• Південна Америка – 11,8%.
• Африка – 56-207%.
• Південно-Східна Азія - 8,8-27%.

Вірус гепатиту С передається саме статевим шляхом тільки в тих випадках, коли інфікована кров або секрет (речовина, що виділяється організмом людини) проникає через слизову оболонку в організм здорового партнера. При цьому для того, щоб відбулося інфікування, недостатньо однієї лише передачі зараженого секрету – необхідна також наявність різних факторів, що спричиняють:

• високий вміст вірусу в секреті, що виділяється організмом;
• порушення цілісності слизової оболонки, що стикається з секретом;
• наявність інших статевих інфекцій вірусного чи бактеріального походження.

Згідно з дослідженнями слини, чоловічої сперми та жіночих вагінальних виділень на предмет вмісту вірусу гепатиту С, збудник присутній у цих речовинах досить рідко та в невеликій кількості. Вчені припускають, що це і є основною причиною того, що гепатит дуже рідко передається статевим шляхом.

Тим не менш, для людей, сексуальна поведінка яких пов'язана з підвищеною ймовірністю травматизму, існує ряд факторів, що підвищують ризик зараження гепатитом.

• гомосексуалізм;
• наявність ВІЛ-інфекції;
• інші венеричні захворювання, включаючи гонорею, трихомоноз, простий герпес тощо;
• статеві контакти, при яких може бути пошкоджена слизова оболонка, наприклад анальний секс.

Таким чином, можна дійти невтішного висновку, що незважаючи на те, що вірус гепатиту С передається статевим шляхом, ризик такого інфікування знаходиться на досить низькому рівні – набагато більшу небезпеку таять у собі інші способи зараження.

Як уникнути зараження?

Для того щоб мінімізувати ймовірність зараження гепатитом З статевим шляхом за постійного сексуального життя, рекомендується користуватися методами бар'єрної контрацепції, тобто презервативами. Доцільним є також регулярне, приблизно раз на рік, проведення дослідження щодо наявності маркерів вірусу гепатиту З.

Особам із зараженням гепатитом С, які мають кілька сексуальних партнерів або безладні короткочасні сексуальні зв'язки, рекомендується користуватися презервативами при кожному статевому акті. Захист статевих актів слід використовувати також за наявності інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Ризик зараження також підвищується для жінок, які займаються сексом без презервативу під час менструацій, та для осіб, які займаються сексом, при якому підвищується ймовірність травматизму слизових оболонок, зокрема – анальним сексом.

Статевому партнеру зараженого гепатитом З людини не рекомендується використовувати його особисті речі, на яких можуть опинитися сліди крові хворого. До таких речей можуть належати бритва, зубна щітка, манікюрне приладдя та інші предмети особистої гігієни. Важливо розуміти, що найчастіше вірус проникає в організм людини не статевим шляхом, а разом із інфікованою кров'ю.

Групи ризику

На сьогоднішній день фахівці з епідеміології виділили три основні групи людей, для яких ризик зараження гепатитом С підвищений через різні фактори. До людей, які наражаються на найвищий ризик зараження, відносяться:

• Люди приймають наркотики у формі ін'єкцій.
• Люди, які зазнавали переливання факторів зсідання крові в 1980 році або раніше.

До групи проміжного (середньо-підвищеного) ризику зараження входять такі особи:

• Пацієнти з гемодіалізом, тобто апаратом "штучна нирка".
• Люди, яким до 1992 року пересідали будь-які органи або переливалася кров, а також усі особи, яким переливалася донорська кров від людини, у якої згодом виявлялася наявність вірусу гепатиту С.
• Пацієнти з невстановленими проблемами та захворюваннями печінки.
• Новонароджені, у матерів яких діагностовано гепатит С.

• Працівники медичних установ та санітарно-епідеміологічних служб.
• Люди, які ведуть безладне статеве життя з різними партнерами.
• Особи, які ведуть сексуальне життя з одним партнером, зараженим гепатитом С.

Люди, що належать до груп середнього та високого ступеня ризику, повинні пройти обстеження на гепатит С. Здавати аналізи необхідно навіть у ситуації, коли, наприклад, людина лише одного разу користувалася загальним шприцем для введення наркотиків кілька років тому. Для людей, інфікованих ВІЛ, обстеження на гепатит є обов'язковим.

Дітей, народжених зараженими матерями, обстежують у віці 12-18 місяців. Медичні працівники повинні проходити обстеження за будь-якої підозри на контакт із зараженою кров'ю, наприклад, у разі потрапляння крові в око або уколу нестерилізованою голкою. Крім того, люди, які входять до груп ризику на гепатит С, також повинні зробити щеплення від гепатиту В, ризик зараження яким для них також підвищений.