Розрахунок чисельності населення міста провадимо за формулою:

Загальна чисельність населення міста, чол.;

Чисельність містоутворюючої групи, чол.;

Питома вага групи, %;

Питома вага несамодіяльного населення, %.

Чисельність містоутворюючої групи визначаємо, як загальну кількість робочих кадрів промисловості, зовнішнього транспорту, будівельних організацій, НДІ та проектних інститутів, а також 25% від чисельності студентів денного відділення ВНЗ та 15% від чисельності учнів технікумів та ПТУ.

Таким чином, чисельність містоутворюючої групи становить:

Питома вага

Питома вага обслуговуючої групи становить, як правило, 18-25% (приймаємо 25%), а питома вага несамодіяльного населення з урахуванням розширення територій міста становить 40-46% (приймаємо 44%). Таким чином, загальна чисельність населення становить:

Згідно даних індивідуального завдання розраховуємо чисельність населення, що проживає в районах з різною поверховістю забудови:

Розміри основних територій міста (за попереднім балансом) розраховуємо за формулою:

Де – площа території, га;

Чисельність населення залежно від поверховості забудови, чол.;

УВ - питомий розмір елемента території житлового району, м2/чол.

Площі елементів житлових районів

На підставі таблиці 2 методичного вказівки визначаємо площі елементів житлових районів, загальноміських центрів, зелених насаджень, складських територій, підприємств та споруд комунгоспу, лісопарків тощо.

Наприклад, площа житлових кварталів складає для 4-х поверхової забудови:

Площа території житлових вулиць та доріг приймають 16-18% (приймаємо 16%) від загальної площі селитебної території та становить відповідно:

Площу територій ВНЗ, технікумів та ПТУ визначаємо залежно від числа учнів за таблицею 3 методичних вказівок. Усі отримані результати заносимо до таблиці 1.

Баланс території міста

Таблиця 1 – Попередній баланс території міста

Землі с/г угідь становлять 20% від:

селітебної території + промислової території + санітарно-захисних зон + території зовнішнього транспорту

Один із різновидів середньої арифметичної величини – середня хронологічна. Обчислену за сукупністю значень ознаки в різні моменти або за різні періоди часу прийнято називати середньої хронологічної, що застосовується для знаходження середнього рівня у динамічних рядах.

На відміну від варіаційного ряду, що характеризує зміну явищ у просторі, динамічний ряд є таким рядом чисел, який характеризує зміну явищ у часі. Іноді їх називають тимчасовими чи хронологічними. Залежно від виду динамічних рядів визначення їх середніх рівнів можуть бути застосовані відповідні прийоми розрахунку середньої хронологічної величини. Так, при народженні середнього рівня в періодичному ряду динаміки можливе застосування середньої арифметичної простий або виваженої. Якщо необхідно розрахувати середній рівень моментного ряду динаміки з рівними проміжками часу між моментами, то доцільно скористатися прийомом середньої хронологічної моментного ряду з рівними інтервалами:

де – порядкові рівні моментного ряду; n – число моментів у ряду.

Наприклад, у сільськогосподарській організації (СХВ) станом на початок кожного місяця 2010 р. було наступне поголів'я свиней:

Умовно вважається, що проміжки (інтервали) часу між початковими моментами (датами) кожного попереднього та наступного місяця дорівнюють між собою. Отже, розрахунку середньоквартального поголів'я свиней можна застосувати формулу (6.5).

Показники, що застосовуються з метою оцінки розміщення населення, наведено у наступній таблиці

Підставимо відповідні дані та отримаємо:

Це означає, що в середньому щомісяця за перший квартал 2010 р. у СХО було 717 голів свиней.

У тих випадках, коли необхідно визначити середній рівень моментного ряду динаміки нерівними проміжкамиміж моментами зазвичай використовують формулу середньої арифметичної зваженої величини (6.4).

Наприклад, чисельність працівників у бригаді СХО становила: на 1 квітня – 20 осіб, на 11 квітня –25, на 30 квітня – 36 осіб. Необхідно розрахувати середньомісячну чисельність працівників у бригаді за квітень.

Як видно з наведених даних, проміжки часу між зазначеними моментами (датами) не рівні між собою: можна припустити, що в бригаді було протягом 1 дня – 20 осіб, 10 днів – 25, 19 днів – 36. Отже, для розрахунку середньомісячної чисельності працівників у бригаді скористаємося формулою (6.4) та отримаємо:

Таким чином, за квітень у бригаді СХО значилося в середньому 32 працівники.

У системі агропромислового комплексу середня хронологічна величина може застосовуватися з розрахунку середньої річної, квартальної, місячної чисельності працівників, поголів'я різних видів тварин і груп сільськогосподарських тварин, наявності різних видів машинно-тракторного парку та інших випадках.

ПОДИВИТИСЯ ЩЕ:

(на початок 2000р.)

Ще вищі розбіжності у ступеня концентрації міського населення у суб'єктам Федерації. Більше 90% міського населення в Магаданській області (92,0%), у Мурманській області (91,9%), у Ханти-Мансійському автономному окрузі (91,2%); мінімальні показники у Чеченській республіці (23,5%), в Республіці Алтай (25,5%), у Комі-Перм'яцькому автономному окрузі (25,8%).

Процес підвищення ролі міст називається урбанізацією. Урбанізація спричиняє субурбанізацію — зростання та розвиток навколо великих міст їхніх міст-супутників, які формують агломерацію.

Нині дедалі інтенсивніше йде процес рурбанізації — поширення міських форм та умов життя сільську місцевість. У широкому значенні слова рурбанізація є складовою урбанізації.

Сільське населення Росії становить 27%.

Питома вага міського та сільського населення в економічних районах

Розміщення сільських поселень залежить від природно-географічних факторів, насамперед від ґрунтових та кліматичних умов. Найбільш висока концентрація сільського населення у Північно-Кавказькому (45,1%) та Центрально-Чорноземному (37,4%) економічних районах, де є найбільш сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

Міське та сільське населення відрізняється за демографічними характеристиками. У сільській місцевості менша середня тривалість життя, більші показники народжуваності та смертності, більш висока частка літнього населення, що й впливає на підвищення смертності населення та зменшення середньої тривалості життя (табл. 5.4).

Таблиця 5.5.

⇐ Попередня78910111213141516Наступна ⇒

Середня хронологічна

Середня хронологічна - це середній рівень низки динаміки, т.е.

3.3. Питома вага міського населення у загальній чисельності населения1)

е. середня, обчислена за сукупністю значень показника в різні моменти або періоди часу.

Залежно від виду низки динаміки застосовуються різні способи її розрахунку, а саме розрахунок середньої хронологічної інтервального ряду та середньої хронологічної моментного ряду.

Середньою хронологічною інтервальним (більш поширеним) рядом є середня величина з рівнів інтервального ряду динаміки, яка обчислюється за формулою:

де - Середній рівень ряду;

- Рівень низки динаміки;

- Число членів ряду

Для прикладу розглянемо дані про дитячі оздоровчі заклади в Пскові та області.

Таблиця. Дитячі оздоровчі заклади

Досліджуваний ряд є інтервальним, використовуючи формулу середньої хронологічної можемо вирахувати середню кількість оздоровчих закладів:

Установ.

Середньою хронологічною моментного ряду є середня величина з рівнів моментного ряду динаміки. Якщо є функція, що виражає зміну моментного показника в часі, то за час від часу до середньої хронологічної моментного ряду дорівнює:

Однак даних безперервного спостереження значення у розпорядженні статистики, як правило, немає. Тому залежно від характеру зміни показника та наявних даних застосовуються різні методи розрахунку.

При рівних проміжках часу між датами, на які є дані, та рівномірному зміні розміру показника між датами середня хронологічна моментного ряду зазвичай обчислюється за формулою:

де - Рівень ряду;

- Число всіх членів ряду;

- середній рівень.

Якщо періоди часу, що відокремлюють одну дату від іншої, не рівні між собою, то розрахунок середньої хронологічної моментного ряду проводиться за формулою середньої зваженої арифметичної, як ваги якої приймаються відрізки часу між датами, тобто за формулою:

де - час, протягом якого даний рівень низки залишався без зміни.

Ще статті з економіки

Формування ефективної інвестиційної стратегії підприємства на матеріалах ТОВ Північне сяйво
Для здійснення ефективної виробничо-господарської діяльності підприємств у сучасних умовах особливо актуальною є проблема залучення, мобілізації та ефективного використання.

Теоретичні основи аналізу та оцінки якості та конкурентоспроможності продукції ВАТ Продтовари
Економічний аналіз господарську діяльність є наукової базою прийняття управлінських рішень у бізнесі. Для їх обґрунтування необхідно виявляти та прогнозувати сутність.

Витратний підхід щодо оцінки вартості бізнесу
Актуальність теми дослідження. Продаючи підприємство необхідно об'єктивно оцінити можливості збільшувати свою вартість, бути рентабельним, тобто. приносити дохід власним …

123456789Наступна ⇒

Предмет та основні завдання соціально-економічної статистики

Предмет соціально-економічної статистики (СЕС) – кількісна сторона масових соціальних та економічних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах місця та часу

Основні завдання СЕС.

1. Статистичне спостереження за діяльністю всіх суб'єктів економіки країни на всіх стадіях відтворювального циклу (виробництва товарів та послуг; освіти та розподілу первинних доходів; перерозподілу доходів; використання доходів на кінцеве споживання та утворення заощаджень; використання заощаджень на накопичення).

Показники розміщення населення

Комплексне вивчення стану та розвитку економіки країни та її регіонів (відтворення основних фондів, інвестиційної активності, динаміки національного багатства, характеристика ринку праці, темпів економічного зростання, темпів зростання продуктивності праці, індексів цін та рівня інфляції, дефіциту (профіциту) державного бюджету, рівня державного боргу та ін.).

3. Комплексне вивчення стану та розвитку соціальної сфери країни та її регіонів (природного руху населення, дитячої смертності, очікуваної середньої тривалості життя, доходів та споживання домашніх господарств, індексів номінальної та реальної заробітної плати, індексів реальних наявних грошових доходів , Соціального розшарування суспільства, динаміки рівня бідності та ін). 4. Аналіз макроекономічних пропорцій (наприклад, між виробництвом та споживанням, накопиченням та споживанням, зростанням продуктивності праці та зростанням середньої заробітної плати та ін.).

5. Аналіз тенденцій, закономірностей у масштабах усієї країни та окремих регіонів (зниження рівня смертності, зростання рівня народжуваності, динаміки рівня зайнятості та безробіття, динаміки рівня інфляції, зростання рівня продуктивності праці та споживчих цін, динаміки рівня бідності та ін.), а також видів економічної діяльності (динаміки числа підприємств та організацій, у тому числі малих та середніх підприємств, динаміки обсягу виробництва та обороту товарів та послуг, зниження матеріальних витрат та енергоємності, зростання прибутку та зниження збитковості виробництва, зростання рівня продуктивності праці та середньої заробітної плати, зростання цін виробників та ін.).8

6. Удосконалення систем показників, що характеризують соціально-економічні явища та процеси, класифікацій (класифікаторів), їх узгодженості та взаємозв'язку, методів оцінки окремих показників.

7. Удосконалення методології аналізу соціально-економічних явищ та процесів, у тому числі методології національного рахівництва.

8. Надання органам державного управління затребуваної інформації про соціально-економічний розвиток країни та її регіонів для вжиття заходів щодо зниження їх інтенсивності).

9. Забезпечення керівників підприємств та компаній, менеджерів, організаторів виробництва та бізнесменів інформацією про розвиток економіки та соціальної сфери, необхідної для вивчення зовнішнього середовища, в якому функціонують їхні компанії або підприємства, при прийнятті рішень про інвестиції, розширення виробництва , Організації збуту і т.д.

10. Інформування суспільства, навчальних та науково-дослідних установ та інших організацій та окремих осіб про основні підсумки та тенденції соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

11. Надання інформації про стан та розвиток економіки РФ у міжнародні організації: ООН, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк та ін.

12. Впровадження нових технологій збору, обробки, передачі та розповсюдження статистичної інформації та ін.

Методи розрахунку середньорічної чисельності населення.

Вибір способу її розрахунку залежить від вихідних даних.

1. Якщо є дані на початок (S1) та кінець періоду (S2), то середня чисельність населення визначається за формулою середньої арифметичної простий:

3. Якщо проміжки між датами нерівні, то розрахунок методом середньоарифметичної зваженої:

Для характеристики зміни чисельності населенняу часі використовуються:

1. темпи зростання чисельності населення:

2. темп приросту чисельності населення:

Визначивши чисельність населення, СЕС вивчає його склад, використовуючи метод угруповання, яка проводиться за:

· Соціальний склад,

·сфер діяльності та галузям економіки,

В· професії,

· Вік,

· Сімейному становищу,

123456789Наступна ⇒

Схожа інформація:

Пошук на сайті:

Зворотній зв'язок

ПІЗНАВАЛЬНЕ

Сила волі веде до дії, а позитивні дії формують позитивне ставлення

Як мета дізнається про ваші бажання, перш ніж ви почнете діяти. Як компанії прогнозують звички та маніпулюють ними

Цілюща звичка

Як самому позбутися образливості

Суперечливі погляди на якості, властиві чоловікам

Тренінг впевненості у собі

Найсмачніший «Салат із буряків із часником»

Натюрморт та його образотворчі можливості

Як прийняти муміє? Муміє для волосся, обличчя, при переломах, кровотечі і т.д.

Як навчитися брати на себе відповідальність

Навіщо потрібні межі у відносинах із дітьми?

Світлоповертаючі елементи на дитячому одязі

Як перемогти свій вік? Вісім унікальних способів, які допоможуть досягти довголіття

Класифікація ожиріння з ІМТ (ВООЗ)

Розділ 3. Завіт чоловіка з жінкою

Осі та площини тіла людини — Тіло людини складається з певних топографічних частин та ділянок, у яких розташовані органи, м'язи, судини, нерви тощо.

- Коли на будинку не дістає вікон і дверей, гарний високий ганок ще тільки в уяві, доводиться підніматися з вулиці в будинок по трапу.

Диференціальні рівняння другого порядку (модель ринку з прогнозованими цінами) — У простих моделях ринку попит та пропозиція зазвичай вважають залежать тільки від поточної ціни на товар.

статистики населення, формули їх розрахунку

Основні поняття та показники

Основні поняття демографічної статистики
Перепис	Демографічний ценз, призначений характеристики демографічної ситуації у країні. У Росії суцільні переписи населення проводилися в 1920, 1926, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 та 2002 рр.
Мікроперепис	Проводиться у проміжках між переписами населення, охоплює, зазвичай, 5 % населення (наприклад, перепис у Росії 1994 р.)
Віково-статеві піраміди	Графічне зображення, що дозволяє наочно відобразити статево-віковий склад населення
Природний рух населення	Зміна чисельності населення за рахунок народжень та смертей
Природний приріст (убуток) населення	Позитивна (негативна) різниця між числом народжених та померлих: , де N– кількість народжених; М- Число померлих
Механічний приріст (убуток) населення (сальдо міграції)	Позитивна (негативна) різниця між числом населення, що прибуло і вибуло: , де П У
Міграція	Пересування людей (мігрантів) через кордони територій зі зміною місця проживання назавжди чи певний час. Міграція може бути внутрішньою та зовнішньою
Внутрішня міграція	Переміщення населення у межах певної території
Зовнішня міграція	Переміщення населення з перетином кордонів території
Валова міграція (брутто-міграція)	Показує загальну кількість мігруючих жителів: П+В.Цей показник також називають міграційним обігом
Сальдо міграції	Різниця між числом тих, що прибули і вибули: П – В
Імміграція	В'їзд населення у певний район чи країну
Еміграція	Виїзд населення з цього району чи країни

Продовження табл. 3.1

Показники (категорії) населення під час переписів
Готівкове населення (ПН)	Категорія населення, що об'єднує людей, які фактично перебувають на момент перепису в даному населеному пункті: ПН = ПН - ВО + ВП,де ПОНЕДІЛОК- Постійне населення; ВО– тимчасово відсутні; ВП –тимчасово проживаючі
Постійне населення (ПОНЕДІЛОК)	Категорія населення, що об'єднує людей, для яких даний населений пункт представляє місце проживання, незалежно від їх фактичного місцезнаходження в момент обліку (перепису): ПН = ПН - ВП + ВО
Тимчасово відсутні (ВО)	Це особи, які мають постійне місце проживання у цьому населеному пункті, які на момент обліку відсутні. Їхня відсутність не повинна перевищувати 6 місяців
Тимчасово проживаючі (ВП)	Це особи, які перебувають на момент обліку в цьому населеному пункті, але мають постійне місце проживання в іншому населеному пункті
Показники чисельності населення
Чисельність населення на кінець року	, де S п.р N –кількість народжених; М- Число померлих; П– чисельність прибулих у цей населений пункт; У– чисельність вибулих із цього населеного пункту
Середньорічна чисельність населення	На певну дату за рівні періоди розраховується за формулою , де n- Число рівнів (дат); S 1… п– чисельність населення певну дату. На початок та кінець року визначається як середня арифметична: , де S п.р– чисельність населення початку року; S к.г- Чисельність населення на кінець року. В інтервальному ряду з нерівновіддаленими рівнями визначається за формулою , де – середня чисельність населення i-го періоду; - Тривалість i-го періоду

Продовження табл. 3.1

Продовження табл. 3.1

Закінчення табл. 3.1

Бійськ розташовувався поруч із Гірським Алтаєм та його корисними копалинами. На розвиток Бійська вплинула і торгівля з Монголією після влаштування гужової дороги через Кош-Агач. На зростання Іркутська особливо сприятливо впливали сусідство з Байкалом, наявність багатих мисливських угідь та родючих земель, а також поклади солі та заліза.
Відкриття родовищ сибірського золота у першій чверті ХІХ століття було потужним імпульсом у розвиток Томська, Красноярська, Маріїнська, Єнісейська, Чити. Тут були контори золотопромисловців, наймалися робітники, заготовлялися запаси та інструменти, діяли комісіонери, підрядники, пов'язані з копальнями. Міста зазнавали періодичних напливів приїдкового люду. Наприклад, в офіційному звіті про Чит середини XIX століття зазначалося: «У місті буває великий збіг працівників восени, саме в жовтні місяці по виході робітників з копалень, але вони відразу знову наймаються на золоті копальні і в Читі залишається їх незначна кількість ». Саме золото, перш ніж висохнути, збудувало та прикрасило ці міста. У розвитку міського господарства під впливом золотовидобування розпочалася активізація будівельної діяльності. Сюди почали стікатися капітали, прибувати населення і кинулась енергійна торгівля. Однак та сама золотопромисловість призвела до повного занепаду ремісничого виробництва в Єнісейську. Місто перетворилося на центр постачання тайгових копалень. Багаті городяни гарно обставляли будинки. Але і сьогодні у нас є безліч варіантів, як створити затишок у будинку. Наприклад, можна купити меблі глянсові для ваших кімнат. Навіть губернський Красноярськ, незважаючи на те, що він був місцем перебування багатьох золотопромисловців і центром управління промислами, за ці роки прикрасився лише «декількома церквами і приватними спорудами, але не отримав того розвитку, якого можна було чекати від збігу сприятливих йому обставин».
Золотодобувна промисловість викликала новий підйом практичних досліджень на території Сибіру. Поруч із пошуком золота йшло накопичення відомостей про наявність інших природних багатств. У тайгових районах, віддалених від каркасу розселення, що склався, формувалися численні копальні селища, які зв'язувалися новою мережею доріг з центральними поселеннями регіонів. На даному етапі формування мережі населених пунктів одночасно з процесом накопичення соціально-економічного потенціалу в головних міських центрах відбувався процес розосередження поселень за новими, другорядними планувальними осями, спрямованими від головної смуги розселення в глибинні райони.
Питома вага міського населення Сибіру, ​​що мав, щоправда, постійну тенденцію зростання, був лише на рівні окраїнних районів європейської частини Росії: 7,2% 1858 року, 8,5% 1897, 11% 1914 року. Наприкінці ХІХ століття загалом місто припадало 8,2, а 1917 року 12,2 тис. жителів. Майже до кінця XIX століття зростання міст мало помірний характер. Навіть таке місто як Іркутськ, що грав роль провідного центру, зростало повільно. У 1836 року його населення становило близько 20 тис. людина, до часу реформи 1861 року - 25, а 1897 року - 51,5 тис. жителів.