Гімнастика для зміцнення м'язів спини та хребта. Можливі лікувальні вправи для хребта

Зайва вага, малорухливість, неправильне харчування, шкідливі звички та інші негативні на організм людини ніколи не проходять безслідно. Страждають усі органи, але найбільше пошкоджується хребет. Він несе головне навантаження та відповідає за нормальну функціональність організму. На особливому місці стоять механічні або спортивні травми хребетного стовпа, ці пошкодження можуть спричинити повний параліч.

Валентин Дикуль сам мав тяжку травму, більшість лікарів передрікали йому якщо не повну нерухомість, то вкрай обмежені рухові функції. Дікуль зумів самостійно розробити ефективну методику повного відновлення життєво важливих функцій хребта і як відновився, а й повернувся на арену цирку.

Надалі він удосконалював свою методику, завдяки цьому значно розширилися межі її можливостей. Десятки тисяч хворих за допомогою розроблених методик змогли повернутися до повноцінного життя після найскладніших травм та захворювань. Ще більше людей змогли зменшити наслідки хвороб хребта або запобігти їх розвитку.

Вправи Дикуля - повний курс

Одне з найскладніших захворювань часто лікарі рекомендують лише оперативне втручання. Але всі операції на хребті дуже небезпечні, ніхто не дає стовідсоткової гарантії успішності і ніколи не відкидає вкрай негативного результату від пошкодження спинного мозку. Наслідок таких ушкоджень – параліч нижніх кінцівок.

Хребетна грижа з'являється внаслідок порушення обмінних процесів у тканинах дисків, механічних травм чи надмірних фізичних навантажень пульпозне ядро випинається та затискає нервові закінчення. Як ускладнення може виникати параліч ніг та порушення функціональності тазостегнових органів. Само собою, під час руху, підняття тяжкості та незручних поворотах тулуба відчуваються сильні болі.

Методика лікування грижі хребта від Дикуля

Дикуль після закінчення роботи у цирку зайнявся вивченням медицини, має звання академіка, до проблем лікування підходить дуже грамотно та виважено. Головний принцип лікування - не нашкодь, дотримується їм беззаперечно. Методика лікування поєднує у собі використання досягнення традиційної медицини із власними науковими розробками. Він не обіцяє миттєвого одужання, поліпшення якості життя можна досягти лише у тісній співпраці хворого та лікаря.

Загальні інструкції до систем вправ

Не поспішати – один із головних принципів роботи Дикуля. Багато хворих після зняття первинних болів у хребті відразу намагаються збільшити навантаження, таким чином сподіваються прискорити процес повного одужання. Це велика помилка, так робити категорично не можна. Лікар «супроводжує» хворого від простого до складнішого, тільки після підготовки м'язового корсету можна потроху збільшувати навантаження на різні групи м'язів.

Усі вправи поділяються на три групи.

Курс	Опис
Щасливий курс	Призначається у початковий період лікування. Щасливі вправи слід робити без навантажень незалежно від того, яку початкову фізичну підготовку має хворий. Не допускайте жодного відчуття перенапруги чи втоми. Комплекс спрямований лише на підготовку хворого організму до подальшого одужання. Вправи повинні відновити втрачені нервові зв'язки між спинним мозком і м'язовими тканинами.
Проміжний курс	Другий етап лікування за часом може забирати до 20% загальної тривалості. Конкретний час залежить від стадії та складності захворювання, підготовленості та сумлінності хворого та індивідуальних особливостей організму.
Складний курс	Вправи спрямовані на відновлення м'язової сили пошкодженої ділянки хребта та закріплення одержаних позитивних результатів. Тільки сильні м'язи будуть здатні підтримувати тіло у фізіологічному положенні та знімати навантаження на хребетні диски. А це головні умови фіксації позитивних змін в організмі на тривалий час.

Тільки після відпрацювання у повному обсязі та з повним навантаженням рухів попереднього курсу методикою дозволяється приступати до наступного. Жодних конкретно встановлених термінів не існує, все залежить від стану організму пацієнта та націленості хворого на одужання. Другий, психологічний фактор має дуже важливе значення. Ще одна дуже важлива умова – сталість занять. Дікуль рекомендує займатися щонайменше тричі на тиждень.

Самоконтроль

Мало хто може дозволити собі постійну присутність під час вправ підготовленого інструктора чи лікаря, контролювати стан організму потрібно самому. До медпрацівників можна звертатися лише за періодичними консультаціями у разі появи неприємних відчуттів.

Усі положення методики Дикуля повинні неодмінно дотримуватися самостійно, жодних різких змін у бік збільшення навантажень не допускається. При тимчасовому погіршенні самопочуття не варто панікувати, треба трохи знизити навантаження та продовжувати заняття. Бажано завести власний щоденник і в ньому записувати дані про самопочуття. Як змінився апетит, сон, пульс до занять після них. Якщо хворий захворів на вірусне інфекційне захворювання, то слід на час одужання робити паузу.

Правила виконання лікувальних вправ

Дікуль радить суворо дотримуватись розробленої методики і не вносити власних змін.

Забороняється міняти місцями порядок вправ, збільшувати кількість підходів та повторів. Якщо стало дуже легко, допускається збільшення навантаження.
Інтенсивність повинна залежати від особистого самопочуття, до навантажень організм треба привчати поступово, без різких навантажень чи тривалих перерв. Завжди слід звертати увагу на зміну самопочуття та залежно від відчуттів змінювати навантаження. За перших несприятливих відчуттів потрібно порадитися з лікарем.
Не можна робити різких рухів. Рухати тулуб або кінцівки потрібно з однаковим ритмом у всіх напрямках. Повітря слід вдихати під час напруги, видих під час розслаблення. Дихати потрібно спокійно та неглибоко, затримка при навантаженні не допускається.
Гострі болі є заборонним сигналом для вправ у висячому положенні. Якщо не дотримуватись правил, то можна ще більше травмувати диски хребта. Рекомендується для полегшення вправи виконувати лежачи. До поперечини або шведської стінки переходять після завершення перших курсів та зміцнення м'язового корсету хребта.

Дікуль постійно нагадує, що будь-які спроби прискорити одужання за рахунок різкого збільшення навантажень можуть дати зворотний результат.

Комплекс вправ для спини

За допомогою цих занять не тільки знімаються болючі відчуття, а й значно зміцнюється м'язовий корсет, відновлюються зв'язки нервових закінчень та м'язових тканин. Всі вправи Дикуля виконуються з витягуванням хребта, що дозволяє збільшити міждисковий простір до фізіологічних показників та зняти аномальне подразнення нервових волокон хребта.

Для виконання комплексу знадобиться гумовий бинт (можна придбати в аптеках чи спортивних магазинах) та петлі, для кріплення на руках та ногах.

За рахунок петель рівномірно розподіляються зусилля, що розтягують, по колу закінчень і знімаються неприємні відчуття. На завершальних стадіях лікування допускається використання гантелі, еспандера та ін. Гумовий бинт повинен фіксуватися до ніг або рук і будь-якого нерухомого упору з таким розрахунком, щоб його довжина не заважала виконувати рух кінцівок. Зусилля натягу регулюється індивідуально, не варто витягувати хребет, силу натягу потрібно збільшувати поступово.

Велика увага приділяється правильному диханню, порушення ритму значно знижує ефективність лікувальної гімнастики.

Декілька вправ лежачи на спині або животі

Попередні умови – зняті гострі форми хвороби.

Потрібно лягти спиною на підлогу, до ніг прикріпити петлі, прив'язати до них гумові бинти. Довжина бинтів має бути не менше півтора метра. Руки трохи розкинуті. Тепер необхідно повільно повертати ліве стегно на максимальний кут праворуч, потилиця та плечі повинні бути нерухомими. У поверненому положенні слід затриматись на 2–3 сек. і так само не поспішаючи повернутися у вихідний стан. Далі такий рух виконується другим стегном. По вісім поворотів убік вважається одним підходом. Відпочинок – обов'язкова умова занять, розслабляйтеся щонайменше дві-три хвилини після кожного підходу. По три підходи на вправу.
Трохи розведіть сторони руки, змініть положення ніг і зімкніть їх, потягніть шкарпетки на себе. Щоб ноги не рухалися під час руху, прив'яжіть їх бинтами. Бувають випадки, коли тулуб рухається, щоб попередити це явище, тримайтеся рукам за натягнуті бинти з гуми. Переведіть обидві ноги вліво, стопи повинні ковзати по поверхні. Рекомендується кілька секунд затриматися в такому положенні та повторити рухи в інший бік.
ІП не змінюється, тільки окрім ніг бинтами фіксуються руки. Стопи на ширині плечей, руки потрібно схрестити на грудях. По черзі повертайте кожне плече, при цьому намагайтеся, щоб решта тіла не відривалася від підлоги. У поверненому положенні потрібно побути кілька секунд, потім повторити все з другим плечем. Один підхід – по вісім поворотів у кожний бік. Необхідно робити три підходи.
Трохи відпочиньте, спробуйте повільним кроком по колу. Коли пульс і дихання відновиться, можна продовжувати заняття. Лягти на живіт, руки витягнути. Для того, щоб було легше виконувати рухи, можна впертися п'ятами в будь-який предмет меблів. Повільно піднімати тулуб на максимальну висоту вгору, у своїй спина має згинатися. Затримайтеся у піднесеному положенні кілька секунд, опускайте тулуб.
Лягти на рівну тверду поверхню спиною вниз, руки витягнути вниз, ноги зігнути в колінах під прямим кутом, поставити стопи на шкарпетки. Вправа робиться на розтягування хребетних дисків, для цього повільно піднімайте зігнуті ноги максимально близько до грудей, затримайтеся в такому положенні на 2-3 секунди та повільно поверніться у вихідне положення.
Початкове становище таке саме. Тепер одночасно з підтягуванням ніг піднімайте і плечі, намагайтеся якомога ближче з'єднати коліна та плечі.

Вправи стоячи

У всіх випадках постава має бути максимально рівною, не допускається згинати хребет під час виконання силових рухів. Кожен підхід має по вісім повторів у кожну сторону. Для всіх вправ слід робити три підходи.

Стати рівно, випрямити спину, захопити обома руками ціпок і тримати його внизу горизонтально. Повільно опускатися вниз, спина тільки рівна, коліна трохи зігнуті. Поза має нагадувати положення штангіста під час підйому штанги, а ціпок грає роль грифа. Коліна напівзігнуті, кілька секунд спонукайте в такому положенні. Дивитись треба попереду себе, дихайте правильно, видихнув при максимальному нахилі.
Настаньте ногою на кінець бинта, а другий кінець затисніть у тій же руці, гума має бути натягнутою, силу натягу регулюється з урахуванням своїх фізичних можливостей. Другу руку поставте на потилицю. Повільно нахиляйте корпус убік, натяг гуми, що збільшується, повинен створювати відчутну протидію. Потім поміняйте положення бинта і повторіть рухи. У нахилі слід затриматися на кілька секунд. Замість бинта можна використовувати еспандер.

Гімнастика на перекладині чи шведській стінці

Для завершального етапу реабілітації. Якщо хворий самостійно не може висіти, допускається застосування петель для фіксації рук або тулуба. Займатися можна на поперечині або шведській стінці, для вправ вибирається повільний темп.

Зависнути на перекладині та повертати таз в обидві сторони, у кожному повороті фіксуватись 2–3 секунди.
Висіти на перекладині, підтягувати коліна до грудей. Побути кілька секунд у цій позі і випрямитись.
У такому ж положенні відводити обидві ноги по черзі праворуч і ліворуч.
Підв'язати під пахвами рушник, на ньому буде зосереджено вагу тіла. У положенні вис прогинатися назад і одночасно відводити обидві ноги за спину.

Дікуль вважає головною умовою успішного лікування хвороб хребта бажання хворого бути здоровим. Це завжди треба пам'ятати.

Відео – Комплекс вправ за методом Дикуля

Приступаючи до виконання вправ для хребта, слід керуватися такими правилами:
1) не докладайте різких зусиль до ділянок хребта, що втратили рухливість;
2) виконуйте вправи, порівнюючи навантаження зі своїми фізичними можливостями, починаючи з малої та поступово її збільшуючи;
3) не намагайтеся виконувати вправи з максимальною амплітудою – почніть з невеликих рухів, що розгойдують хребці, обережно та поступово збільшуючи їхню амплітуду.

ВПРАВА 1

Чинить на верхню частину хребетного стовпа. Звідси відходять нерви, які керують роботою голови, м'язів очей, шлунка та кишечника. Виконання цієї вправи сприяє усуненню таких недуг, як головний біль, напруження очей, нетравлення шлунка та погане засвоєння їжі.

Початкове положення: лягти на підлогу обличчям донизу. У положенні лежачи розташуйте долоні під грудьми, а ноги розставте на ширину плечей. Після цього поступово прийміть таке положення: спираючись лише на долоні та пальці ніг, підніміть тулуб угору та вигніть спину дугою. Таз повинен бути розташований вище за голову. Голова опущена, а руки та ноги повністю випрямлені.

Після того, як ви прийняли це положення, плавно прийміть таке: опустіть таз майже до підлоги. При цьому руки та ноги мають бути прямі. Це положення надає особливої напруженості хребту. Тепер підніміть голову та відведіть її назад.

Виконувати цю вправу рекомендується повільно та плавно. Намагайтеся опускати таз якомога нижче, а потім піднімати його якомога вище, вигнувши спину. Вправа полягає в тому, що ви опускаєте та піднімаєте таз, вигинаючи та прогинаючи хребетний стовп. Ці рухи сприяють його розтягуванню та постановці хребців на свої місця.
Кількість повторень спочатку становить 2-4 рази. У міру тренованості зростає до 8-12 разів.

ВПРАВА 2

Ця вправа призначена головним чином для хребетного відділу, з якого виходять нерви, що керують роботою печінки, жовчного міхура та нирок. Виконання цієї вправи приносить полегшення у разі їх розладів та захворювань. В результаті виконання цієї вправи ослаблена печінка, жовчний міхур, нирки та сечовий міхур значно покращать свою роботу.

Прийміть вихідне положення таке ж, як і вправі 1. Після того, як ви підняли таз і вигнули спину, виконуєте наступне: поверніть таз якомога більше вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче, а потім праворуч те ж саме рух. Руки та ноги під час виконання вправи не згинайте. Рух робити повільно, плавно, подумки уявляючи, що хребет розтягується з кожним поворотом дедалі краще. Поєднання розтягування хребта з деяким скручуванням сприяє тому, щоб хребці краще «сідали» на свої місця.

Спочатку вправа здасться досить важким і стомлюючим. Обмежтеся 2-4 повторами. Поступово робити його буде легше у зв'язку із зміцненням не тільки м'язів, а й спинно-мозкових нервів.
Потім збільшіть кількість виконань до 8-12 разів.

ВПРАВА 3

Попередні дві вправи дали досить серйозне навантаження на м'язи та зв'язки хребетного стовпа. Вправа номер три має зняти залишкову напругу і повністю розслабити хребетний стовп. Внаслідок його виконання стимулюється кожен нервовий центр. Додатково полегшується стан тазової області.

Однією з важливих особливостей цієї вправи є здатність зміцнювати м'язи хребта, які підтримують його у витягнутому стані та тим самим сприяють відновленню міжхребцевих дисків.

Вихідне положення: сядьте на підлогу, упріться на розставлені прямі руки, розташовані трохи позаду, ноги зігнуті. Підніміть таз так, щоб ваше тіло спиралося лише на розставлені зігнуті ноги та прямі руки. Вправу рекомендується виконувати у швидкому темпі, що сприяє розслабленню хребта. Піднімати тіло треба до горизонтального положення хребта, після чого його опускають у вихідне положення.
Повторюють вправу 6-8 разів на початку та 12-18 разів наприкінці.

ВПРАВА 4

Ця вправа призначена для того, щоб надати особливої сили тій частині хребта, з якої виходять нерви, що керують шлунком. Загалом воно ефективне і для всього хребта, сприяє його розтягуванню. Саме розтягнення хребта, вивільняючи ущемлені нервові коріння спинного мозку, призводить весь організм до нормального, працездатного, здорового стану.

Початкове положення: лягти на спину, ноги витягнуті, руки убік. Зігніть коліна, підтягніть їх до грудей і обхопіть руками. Зробіть такий рух, ніби ви бажаєте відштовхнути коліна і стегна від грудей, але при цьому продовжуєте тримати їх руками. Одночасно з цим рухом підніміть голову і спробуйте торкнутися підборіддям колін. Тримайте положення тулуба протягом 3–5 секунд.
У цій вправі виникає різкий поштовх, який розтягує хребет, тим самим знімаючи блокування невеликих утисків, затискання між хребцями.

Додатково ця вправа дозволяє зміцнювати як м'язи живота, а й глибокі м'язи, розташовані з черевної частини хребетного стовпа.
Повторити вправу 2-4 рази.

ВПРАВА 5

Ходіння рачки. Цю вправу Поль Брегг вважав однією з найважливіших для розтягування хребта. Крім іншого, воно задіює відділ хребта, від якого відходять нерви, які керують роботою товстого кишечника.

Вихідне положення як для вправи 1. Прийміть положення стоячи рачки: руки і ноги випрямлені, спина вигнута дугою, таз високо піднятий, голова опущена вниз. У такому положенні рекомендується обійти приміщення, кімнату. Пам'ятайте: під час пересування ноги та руки не згинати, а ходити на прямих кінцівках. Під час такого пересування навантаження на хребет мінімальне і відбувається деяке скручування хребта. Саме таке пересування сприяє кращому розтягуванню хребта та постановці дисків на свої місця.

Описаний комплекс вправ П. Брег радить виконувати з урахуванням своїх індивідуальних особливостей. Спочатку рекомендується виконувати кожну вправу не більше 2-3 разів. Вже за день кількість повторень можна збільшити до п'яти разів і більше.

Щодо частоти занять, то спочатку Брегг рекомендує займатися щодня. Після того, як у хребті з'явилися потрібні поліпшення, можна скоротити кількість занять до двох разів на тиждень. Цього цілком вистачить, щоб зберегти хребет гнучким та розтягнутим.

Слід знати, що патологічні зміни у хребті відбувалися протягом багатьох років і не можна лише за один день зробити його здоровим та молодим. Запасіться терпінням і завзятістю. Постійне тренування хребетного стовпа стимулюватиме відновлення та зростання міжхребцевих дисків, що зробить хребет розтягнутим, гнучким та здоровим.

Екологія здоров'я: Приступаючи до виконання вправ для хребта, слід керуватися такими правилами.

Нижченаведений комплекс вправ для хребта розроблений Полем Бреггом. До нього входять п'ять основних вправ. Вони різний вплив на той чи інший відділ хребетного стовпа. Їх необхідно виконувати все протягом одного тренувального заняття. Між вправами робіть перерву на відпочинок.

Приступаючи до виконання вправ для хребта, слід керуватися такими правилами:

1) не докладайте різких зусиль до ділянок хребта, що втратили рухливість;

2) виконуйте вправи, порівнюючи навантаження зі своїми фізичними можливостями, починаючи з малої та поступово її збільшуючи;

3) не прагнете виконувати вправи з максимальною амплітудою – почніть з невеликих рухів, що розгойдують хребці, обережно та поступово збільшуючи їхню амплітуду.

ВПРАВА 1.

Вихідне положення: лягти на підлогу обличчям униз. У положенні лежачи розташуйте долоні під грудьми, а ноги розставте на ширину плечей. Після цього поступово прийміть таке положення: спираючись лише на долоні та пальці ніг, підніміть тулуб угору та вигніть спину дугою. Таз повинен бути розташований вище за голову. Голова опущена, а руки та ноги повністю випрямлені.

Кількість повторень спочатку становить 2-4 рази. У міру тренованості зростає до 8-12 разів.

ВПРАВА 2.

Прийміть вихідне положення таке ж, як і вправі 1. Після того, як ви підняли таз і вигнули спину, виконуєте наступне: поверніть таз якомога більше вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче, а потім - вправо той самий рух. Руки та ноги під час виконання вправи не згинайте. Рух робити повільно, плавно, подумки уявляючи, що хребет розтягується з кожним поворотом дедалі краще. Поєднання розтягування хребта з деяким скручуванням сприяє тому, щоб хребці краще «сідали» на свої місця.

Потім збільшіть кількість виконань до 8-12 разів.

ВПРАВА 3.

Вихідне положення: сядьте на підлогу, упріться на розставлені прямі руки, розташовані ззаду, ноги зігнуті. Підніміть таз так, щоб ваше тіло спиралося лише на розставлені зігнуті ноги та прямі руки. Вправу рекомендується виконувати у швидкому темпі, що сприяє розслабленню хребта. Піднімати тіло треба до горизонтального положення хребта, після чого його опускають у вихідне положення.

Повторюють вправу 6-8 разів на початку та 12-18 разів наприкінці.

ВПРАВА 4.

Вихідне положення: лягти на спину, ноги витягнуті, руки убік. Зігніть коліна, підтягніть їх до грудей і обхопіть руками. Зробіть такий рух, ніби ви бажаєте відштовхнути коліна і стегна від грудей, але при цьому продовжуєте тримати їх руками. Одночасно з цим рухом підніміть голову і спробуйте торкнутися підборіддям колін. Тримайте положення тулуба протягом 3–5 секунд.

У цій вправі виникає різкий поштовх, який розтягує хребет, тим самим знімаючи блокування невеликих утисків, затискання між хребцями.

Додатково ця вправа дозволяє зміцнювати як м'язи живота, а й глибокі м'язи, розташовані з черевної частини хребетного стовпа.

Повторити вправу 2-4 рази.

ВПРАВА 5.

Вихідне положення як для вправи 1. Прийміть положення стоячи рачки: руки і ноги випрямлені, спина вигнута дугою, таз високо піднятий, голова опущена вниз. У такому положенні рекомендується обійти приміщення, кімнату. Пам'ятайте: під час пересування ноги та руки не згинати, а ходити на прямих кінцівках. Під час такого пересування навантаження на хребет мінімальне і відбувається деяке скручування хребта. Саме таке пересування сприяє кращому розтягуванню хребта та постановці дисків на свої місця.

Для хребта розроблено безліч вправ, але основа у всіх одна – розтягування та розслаблення.

У результаті як у кішки, так і у собаки виходить своєрідний хвилеподібний рух, який витягує хребет. Їхній хребет до самої старості зберігає рухливість та здоров'я

Під час повсякденної діяльності під дією сили тяжіння хребет дещо вкорочується. Це легко помітити, зробивши замір зростання відразу після вставання з ліжка і ввечері, прийшовши з роботи. Незважаючи на те, що хребет має величезний запас міцності і витримує найрізноманітніші навантаження, протягом дня необхідно підтримувати його здоровий стан, виконуючи спеціальні вправи на розтягування. А через те, що стан хребетного стовпа впливає на всі життєві процеси, ці вправи можуть не тільки подовжити наш хребет, але й продовжити саме життя, зробивши його повноцінним і радісним.

Якщо звернутися до свійських тварин, можна помітити, як кішка чи собака зрідка розтягують свою спину. Кішка вигинає спину і цим розтягує хребці. Собака чинить наскільки інакше. Вона опускає передню частину свого тіла, витягує передні лапи далеко вперед. Тазова частина залишається трохи піднятою. Прийнявши це положення, вона починає тягнутися, поступово піднімаючи передню частину та опускаючи таз. У результаті як у кішки, так і у собаки виходить своєрідний хвилеподібний рух, який витягує хребет. Їхній хребет до самої старості зберігає рухливість і здоров'я.

Якщо людина стане подібним чином піклуватися про свого хребта, то і в 70–80 років вона буде здоровою, енергійною, матиме ясний розум і тверезу пам'ять. Для цього необхідно усвідомити важливість вправ для свого здоров'я та щодня виконувати їх хоча б у мінімальному обсязі. Позитивні результати з'являються буквально за кілька тижнів і навіть за кілька днів регулярних занять.

Приступаючи до виконання вправ для хребта, слід керуватися такими правилами:

Не докладайте різких зусиль до ділянок хребта, що втратили рухливість;
Виконуйте вправи, порівнюючи навантаження зі своїми фізичними можливостями, починаючи з малої та поступово її збільшуючи;
Не намагайтеся виконувати вправи з максимальною амплітудою руху, почніть з невеликих рухів, що розгойдують хребці, обережно і поступово збільшуючи їх амплітуду.

Ці правила необхідно дотримуватись з тієї причини, що ви не знаєте справжнього стану свого хребта, ступеня відкладення солей, стану міжхребцевих дисків та зв'язок. Зайве навантаження замість користі може завдати шкоди.

Пам'ятайте, що, тренуючи та розтягуючи хребетний стовп, ми посилюємо м'язи та зв'язки, які будуть тримати хребет у розтягнутому стані. Ця робота стимулюватиме циркуляцію енергії та крові по всьому організму. Збільшиться обмін речовин, а внутрішні органи зміцніють, В цілому це благотворно позначиться на самопочутті всього організму.

Успіх будь-якої справи залежить від мотивації. Чим вона сильніша, тим більше може досягти людина. Приступаючи до виконання комплексу вправ для хребта, створіть цю мотивацію – переконайте себе, що вам ці вправи життєво необхідні. Цим ви вирішите більше половини поставленого завдання. Тепер необхідно втягнутися в тренувальний режим та поступово нарощувати навантаження. Для цього починайте із найменшого. Протягом першого тижня робіть вправи досить повільно. Якщо відчуєте незручність чи втому, припиніть на час виконання вправ. Але поступово ви відчуєте, що від регулярних занять організм стає міцнішим, зростає витривалість, хребет стає здоровішим.

Як за будь-якого фізичного навантаження, після вправ на хребет виникатимуть болі в м'язах. Це цілком нормально. Незабаром вони пройдуть.

Нижченаведений комплекс вправ для хребта розроблений знаменитим натуропатом Полем Бреггом. До нього входять п'ять основних вправ. Вони різний вплив на той чи інший відділ хребетного стовпа. Їх необхідно виконувати все протягом одного тренувального заняття. Між вправами передбачається відпочинок.

Вправа 1.Ця вправа впливає на верхню частину хребетного стовпа, від якої відходять нерви, що управляють роботою голови, м'язів очей, шлунка та кишечника. Виконання цієї вправи сприяє усуненню таких недуг, як головний біль, напруження очей, нетравлення шлунка та погане засвоєння їжі.

Початкове положення: лягти на підлогу обличчям донизу. У лежачому положенні розташуйте долоні під грудьми, а ноги повинні бути розставлені на ширину плечей. Після цього поступово прийміть таке положення: спираючись лише на долоні та пальці ніг, підніміть тулуб угору та вигніть спину дугою. Таз повинен бути розташований вище за голову. Голова опущена, а руки та ноги повністю випрямлені.

Виконувати цю вправу рекомендується повільно та плавно. Намагайтеся опускати таз якомога нижче, а потім піднімати його якомога вище, вигнувши спину. Вправа полягає в тому, що ви опускаєте та піднімаєте таз – вигинаючи та прогинаючи хребетний стовп. Ці рухи сприяють його розтягуванню та постановці хребців на свої місця.

Кількість повторень спочатку становить 2-4. У міру тренованості зростає до 8-12. Коли вправу освоєно і виконується правильно, виникає почуття полегшення і відбувається розслаблення хребта.

Вправа 2.Ця вправа призначена головним чином для хребетного відділу, в якому знаходяться нерви, що управляють роботою печінки, жовчного міхура та нирок. Виконання цієї вправи приносить полегшення у разі їх розладів та захворювань. В результаті виконання цієї вправи ослаблена печінка, жовчний міхур, нирки та сечовий міхур значно покращать свою роботу.

Прийміть вихідне положення як для вправи № 1. Після того, як ви підняли таз і вигнули спину, виконуєте наступне: поверніть таз якомога більше вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче, а потім вправо. Руки та ноги під час виконання вправи не згинайте. Рух робіть повільно, плавно, уявляючи, що хребет розтягується з кожним поворотом дедалі краще. Поєднання розтягування хребта з деяким труднощами сприяють тому, що хребці краще «сідають» на свої місця.

Спочатку вправа здасться досить важким і стомлюючим. Обмежтеся 2-4 виконаннями. Поступово робити його буде легше у зв'язку із зміцненням не тільки м'язів, а й спинномозкових нервів. У міру тренованості збільште кількість виконань до 8–12 разів. Ця вправа досить складна і вимагає значного вміння та напруження.

Вправа 3.Попередні дві вправи дали досить серйозне навантаження на м'язи та зв'язки хребетного стовпа. Вправа № 3 покликана зняти залишкову напругу та повністю розслабити хребетний стовп. Внаслідок його виконання стимулюється кожен нервовий центр. Додатково полегшується стан тазової області.

Вихідне положення: сядьте на підлогу, упріться на розставлені прямі руки, розташовані ззаду, ноги зігніть. Підніміть таз так, щоб ваше тіло спиралося лише на розставлені зігнуті ноги та прямі руки. Вправу рекомендується виконувати у швидкому темпі, що сприяє розслабленню хребта. Піднімати тіло треба до горизонтального положення хребта, після чого його опускають у вихідне положення. Повторюють вправу кілька разів - 8 спочатку і 12-18 в кінці.

Вправа 4.Ця вправа призначена для того, щоб надати особливої сили тій частині хребта, з якої виходять нерви, що керують шлунком. Загалом воно ефективне і для всього хребта, сприяючи його розтягуванню. Саме розтягнення хребта, вивільняючи ущемлені нервові коріння спинного мозку, призводить весь організм до нормального, працездатного, здорового стану.

Початкове положення: лягти на спину, ноги витягнуті, руки убік. Зігніть коліна, підтягніть їх до грудей і охопіть руками. Зробіть такий рух, ніби ви бажаєте відштовхнути коліна і стегна від грудей, але при цьому продовжуєте тримати їх руками. Одночасно з цим рухом підніміть голову і спробуйте торкнутися підборіддям колін. Тримайте положення тулуба протягом трьох-п'яти секунд.

У даній вправі виникає різкий поштовх, який розтягує хребет, тим самим знімаючи блокування невеликих утисків, затискань між хребцями. Повторіть вправу 2-4 рази.

Вправа 5.Ходіння рачки. Цю вправу Поль Брегг вважає однією з найважливіших для розтягування хребта. Крім іншого, воно задіює відділ хребта, від якого відходять нерви, які керують роботою товстого кишечника.

Початкове положення як для вправи № 1. Встаньте рачки: руки і ноги випрямлені, спина вигнута дугою, таз високо піднятий, голова опущена вниз. У такому положенні рекомендується обійти приміщення, кімнату. Пам'ятайте, під час пересування ноги та руки не згинати, а ходити на прямих кінцівках. Під час такого пересування навантаження на хребет мінімальне і відбувається деяке скрута хребта. Саме таке становище сприяє кращому розтягуванню хребта та постановці його дисків на свої місця.

Описаний комплекс вправ Поль Брег радить виконувати з урахуванням індивідуальних особливостей. Спочатку рекомендується виконувати кожну вправу не більше двох-трьох разів. Вже за день кількість повторень можна збільшити до п'яти разів і більше.

Буквально за кілька днів м'язи тулуба наповнюються силою, а хребет і зв'язки стають гнучкішими. Нормально розвинені люди за кілька днів зможуть легко виконувати кожну вправу до 10–12 разів.

Щодо частоти занять, то спочатку Брегг рекомендує займатися щодня. Після того, як з'явилися в хребті потрібні поліпшення, можна скоротити кількість занять до двох разів на тиждень. Цього цілком вистачає, щоб зберегти хребет гнучким та розтягнутим. Як зазначалося раніше, достатньо тижня занять, щоб із хребтом почали відбуватися сприятливі зміни. Вже за 2–3 тижні вони стають постійними.

Відновлення хребта - необхідний захід під час оперативного втручання. Операція, що проводиться на хребетному стовпі, класифікується як одна зі складних і серйозних. Слід пам'ятати, що відновлення може затягтися довгі місяці і навіть роки. Втім, відповідальний підхід до лікарських рекомендацій та регулярні гімнастичні практики допоможуть скоротити цей неприємний період. Нерідко успіх усієї операції залежить саме від відповідального підходу до відновного етапу.

Можливості практично необмежені

Ще кілька десятиліть тому медицина і уявити не могла, що навчаться проводити ефективно, застосовуючи при широкому спектрі випадків. Раніше таке втручання було пов'язане з дуже великим ризиком. А ось у наші дні операції стали практично безпечними, все частіше застосовується мікрохірургія. Завдяки цьому скорочується період безпосередньо втручання, спрощується підготовка, відновлення хребта потребує менше часу.

Статистика показує, що переважний відсоток операцій відбувається з позитивним результатом. Але пацієнт має пам'ятати, що далеко не все залежить від хірурга. Не менш важливо проходити реабілітацію під контролем лікаря-фахівця, точно дотримуватися його рекомендацій.

Травма – це не вирок

Медицина довела, що відновлення після перелому хребта – це є абсолютно реальним. Операція проводиться у цьому випадку, а й за інших показаний. Реабілітаційні заходи опрацьовуються у кожному даному випадку індивідуально.

Основні завдання відновлювального періоду:

ослаблення больового синдрому;
підвищення швидкості загоєння;
попередження ускладнень;
повернення людині рухливості.

Запорука успіху – індивідуальний підхід

Не можна сформулювати загальні рекомендації чи сказати, які вправи відновлення хребта підійдуть усім без винятку. Як правило, терапія формується індивідуально. Фахівці враховують характер травми та її масштаб, складність ситуації та індивідуальні особливості організму.

Реабілітація - період, коли медицина робить усе можливе, щоб людина могла жити із зручністю. Пам'ятайте: відразу після операції біль приносять навіть найпростіші рухи. Щоб упоратися з проблемою, можна практикувати спеціальні пози, а також комплекси вправ, що дозволяють позбутися напруги. Не обов'язково буде класична гімнастика. Останніми роками дедалі ширше застосовуються практики йоги, вправи, що з буддизму.

Час лікує та калічить

Відвідуючи медичний центр, необхідно пам'ятати, що лише 1-2 заняття не дадуть жодного результату. Практика показує: при операціях на хребті реабілітаційний період рідко триває менше трьох місяців, найчастіше затягується на рік чи кілька років.

Чим раніше розпочати відновлення хрящової тканини хребта, тим менше часу це займе. Якщо між операцією та курсом відновлення рухливості пройшло чимало часу, необхідно звернутися до лікаря високого класу з хорошими рекомендаціями, щоб він зміг знайти комплекс вправ, який буде ефективний у вашому випадку.

Лікувальна фізкультура

Вважається, що саме такий комплекс заходів найефективніший, коли оперативне втручання торкнулося хребта. Лікування, відновлення у разі дозволяють повернути людині рухливість, отже, усунути проблеми кровообігу. Практикується комплекс занять, під час яких:

м'язам повертається тонус;
кровотік посилюється;
організм приходить у норму у мінімальні терміни.

Фізіотерапія

У ході такої терапії відновлення хрящової тканини хребта відбувається під впливом:

холоду;
тепла;
електричного струму;
ультразвуку;
магнітного поля;
лазера.

У процесі впливу на хребет активізуються регенераційні механізми, рани гояться швидше, біль ходить, покращується циркуляція крові в органах, тканинах. Останніми роками, крім традиційних методів фізіотерапії, дедалі активніше використовуються нові розробки, що свідчать про підвищену ефективність.

Тренажери

Післяопераційний період для хворого пов'язаний з тривалими періодами без руху, коли людина сидить або лежить. Людський організм у нормі рухливий, тому такі обмеження неприродні.

Зменшуючи негативні наслідки оперативного втручання, рекомендовано експлуатувати розроблені для цього тренажери. Вони допомагають людині бути вертикально, незважаючи на недавню травму. Відновлення хребта за таких умов відбувається значно швидше.

Цигун

Вправи цигун, що прийшли до нас зі Сходу, зарекомендували себе дуже добре в різних ситуаціях, не стало винятком і відновлення після операції на хребті. Рекомендовано вдаватися до цієї техніки під контролем відповідального за відновлювальний період пацієнта лікаря.

Починається все із відчуття власного тіла. Вихідна поза: ноги розставлені на ширину плечей так, щоб стопи виявилися паралельними один одному. Коліна злегка згинають, піднімаючи таз, але не відставляючи назад сідниці. Руки висять вільно, підборіддя опущене і верхівка прагне вгору. Ця поза - стартова всім вправ. Вона символізує зв'язок фізіології та свідомості.

Журавлина шия

При цій вправі підборіддя притискають до шиї, витягуючи вперед. Фіксують тіло на кілька секунд. Далі опускають голову, переміщаючись максимально плавно, піднімають нагору і знову приходять у вихідне положення.

Чисте дихання

Якщо передбачається відновлення, то ця практика може виявитися особливо корисною. Вдихають через ніс на повні груди, потім видихають, випускаючи повітря ротом. Живіт напружують і втискають у себе. Стежать, щоб тіло загалом розслабилося. Проводять аналогії з маріонеткою, яку більше ніхто не контролює, і вона, нарешті, надана власній волі.

Черепаша шия

При цій вправі підборіддя потрібно ретельно притиснути прямо до шиї, потім опускати голову нижче до грудей. У цій позі тіло фіксують. Голова повинна бути паралельна поверхні землі, при цьому підборіддя поступово спрямовують уперед. Потім голову плавно піднімають, щоби очі дивилися на небо. Повертаються у вихідну позу.

Дракон здійнявся до хмар

Вправу починають із розташування рук з обох боків, піднімаючи їх до плечей. Потім руки опускають, роблять замочок, піднімають до грудей. Складені руки фіксують на рівні чола, повертаються, розкривають замкнуті долоні та прагнуть усім тілом до неба.

Лікоть опускають, інший піднімають, зміщуючи грудну клітку. Тулуб треба повернути до того ліктя, який піднято. Коли тіло проходить точку найбільшої напруги, положення ліктів змінюють, повертаючи тулуб.

Йога та грижа хребта

Хребет сформований хребцями, що гнучко з'єднані між собою. Рухливість такої системи гарантована міжхребцевими дисками. Навантаження щодня, некомфортні умови, нездорова ситуація стають причинами розвитку різних захворювань. Неодноразово хворим ставили діагноз «хребетна грижа».

Дегенерація тканин, слабкість м'язів, руйнування кісточок веде до патології, усунення якої у деяких випадках можливе лише оперативним шляхом. Втім, практика показує, що лікарі воліють по можливості практикувати консервативну терапію, але можливо це далеко не завжди. У будь-якому варіанті лікування одним із найважливіших етапів повернення людині якості життя стає відновлення після грижі хребта.

Як переконані йоги, м'язові зусилля – це найкращий лікувальний засіб, що дозволяє повернути людині здоров'я. Правильна практика фізичного навантаження дозволяє вилікувати всі відділи хребта навіть тоді, коли патологію було запущено. Йога для спини впливає на кожну ділянку органу окремо, дозволяючи людині заново пізнати радість вільного та безболісного руху. Вправи називаються «асани». Відновлення хребта за допомогою йоги можливе, але для досягнення відчутного результату виконувати їх потрібно щодня.

Як це працює?

Специфіка йоги така: асани необхідно утримувати тривалий час. При заняттях зменшується тиск усередині дисків, що позитивно впливає як на уражені ділянки, а й здорові. При грижі хребта такий вплив справедливо вважають одним із найрезультативніших.

При практиці вправ зчленування стають м'якшими, рухливішими, тканини перетворюються на еластичні, м'язи зміцнюються. При статичній напрузі активізується мотонейронний апарат, завдяки чому відновлюється функціонал хребта.

Практика йоги дозволяє впливати не тільки на хребет комплексно, але і на обрані органи. Це коригується добором тих чи інших асан. Рекомендовано займатися під контролем лікаря, практикувати вправи не менше ніж раз на добу.

З чого починаємо?

Перш ніж приступати до асан, роблять підготовчі вправи: нахиляються, повертаються, обертають головою. Рухаються спокійно, ритмічно, повільно, повторюючи кожний рух 10 разів. Закінчивши, приступають безпосередньо до йоги.

Найперша поза - це тадасана. Полягає у потягуванні. Після цього можна приступати до інших вправ. Виконується так:

Сідають у зручну позу.
Піднімають руки.
Витягають хребет.
Згинають ліктьові суглоби, розводять, тим самим плечі встановлюючи паралельно поверхні підлоги.
Кисті направляють вгору, формуючи фігуру, що нагадує свічник.
Повертають голову праворуч і ліворуч, потім закидають.
Повторюють це кілька разів, день у день збільшуючи рухливість хребців.

Ардха Матсієндрасана

Якщо було перенесено операцію на хребті, відновлення з допомогою йоги обов'язково включає вправу Ардха Матсіендрасана.

Спрощена версія: вибирають місце у кімнаті на відстані кроку від стіни та встають прямо. Вдихаючи, піднімають праву руку, повертаються тулубом і головою праворуч, намагаючись дотягнутися до стіни. На видиху повертаються у вихідну позу.

Більш складний варіант необхідно практикувати щодня, щойно вдалося його освоїти.

Сідають на праве стегно, згинають праве коліно, намагаючись пальчиками торкнутися лівої сідниці.
Зігнувши праве коліно, переносять ногу через інше.
Всім тулубом повертаються ліворуч.
Праву руку проводять під коліном зліва.
Ліву руку заводять за спину, намагаючись зімкнути долоні.
Голову повертають ліворуч.
Піднімають підборіддя.

Трикутники йоги

Якщо людині довелося перенести перелом хребта, відновлення затягується тривалий час. Без правильного комплексу реабілітаційних заходів можна назавжди втратити рухливість і, отже, якість життя. Ефективним заходом буде практика вправ йоги, розпочата так швидко, як це дозволить здоров'я. Коли можна розпочинати, точно скаже лікар, оцінюючи стан пацієнта. Пам'ятайте: поспішивши займати йогою, можна завдати собі додаткової травми. Тому будьте гранично обережні.

Отже, трикутники йоги. Поширені два: перевернутий та бічний. Перший називають Паріватрі Триконасана, другий - Паріватріконасана.

Парівриту Триконасана робиться таким чином:

Початкова стійка – ноги на ширині плечей.
Праву долоню кладуть на підлогу біля стопи зліва пальцями у напрямку п'яти.
Ліву руку піднімають.
Голову розвертають назад.
Дивляться на кінчики пальців.

Цю вправу можна робити як на початку, так і в середині або наприкінці комплексу.

Париватриконасана робиться так:

Початкова поза - широкий випад праворуч ногою, зігнутою в коліні до 90 °.
На лівій нозі пальчики направляють нагору, на правій - убік.
Тулуб нахиляють до зігнутого коліна.
Ліву руку тягнуть нагору та вправо.
Праву руку згинають, розміщують на зігнутій нозі (можна просто випрямити та звісити донизу).
Голову відводять нагору, дивлячись перед собою.
Прагнуть до того, щоб груди були близькі до стегна. День у день намагаються скоротити цю відстань.

А чим закінчити?

Техніка наступна: лягають на спину, розводячи ноги під кутом 45 °. М'язи розслаблюють, глибоко дихають, заспокоюються і виганяють із голови усі думки.